Дух б’є


Як  добре,  коли  розуміють,  —
Як  доторк  Божий,
А  не  Зміїв!
Й  не  обпікають  слух  вуста
Як  щось  не  прийняло  Христа…


Бетховен!..  —
В  нім
До  пекла  глухота!
Бо  й  ти  у  Небі!
Слух  твій  не  зачах!
Нема  сміливців,  —
Навіть  —  що  в  кущах.


А  ти  ломивсь!  І  про-
ломився  всенький  —
І  за  тобою  
заробітний  і  худенький…


Витрішки  скачуть:
Що  це  значе??
І  трімер  кряче…
Й  сумний  iPad  це  скачує…


І  несусвітність  та  —
зія,
Й  верхняя  палата  неба  —  
просія!

13.09.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839180
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.06.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович