А знаєш, любий

А  знаєш,    любий  
Все  якось  змінилось  :
І  день  -  не  день,  
І  ніч  -  не  ніч...  Півтінь!
Чи  ми  потрапили
До  Бога  у  немилість,  
Чи  гріх  спокутуєм
Минулих  поколінь?  
А  знаєш,    любий,  
Не  легко...  І  не  важко.  
Терплю  нестерпність...  
Чекаю  сновидінь...  
Ти  -  промінь  сонця
Й  та  маленька  пташка,  
Що  вслід  мені  співає
"Цвінь-цвірінь".  
А  знаєш,  любий,
Шукаю  дивних  знаків.  
Твій  телефон  
Заряджую  -    живе.  
Цигарки  твої  
На  полиці  в  шафі...  
І  з  подушкою  розмовляю
Тет-а-тет.  
А  знаєш,    любий...
Я  життю  не  вірю!
Воно  підносить  
Так  високо  вверх,  
Потім  кидає  різко,  
Наче  гирю!
А  пам'ять  зберігає
Силует...  
А  знаєш,  любий...  
Не  можу  розмовляти...  
І  слухати  не  можу
Всякий  "брєд"...  
Про  те,    щоб  стало  легше
Потрібно  сповідатись,  
Про  те,    що  час  пройде  -  
Все  промине.  
А  знаєш,    любий,  
Не  хочу  відпускати.  
Скажене  серце...  
Й  мозок  -    аж  кипить!  
Лиш  тішить  те,  
Що  може  наближати
Мене  до  тебе
Прожита  кожна  мить.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839140
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2019
автор: Дарія Типчук