А люди йдуть.
Несуть молитви й гроші,
І співчуття, і квіти,
Й трохи сліз...
Чи не благала я Тебе,
Мій Боже,
Чи наш із сином біль
До Тебе не доріс?
А дощ паде,
І град, і грім гуркоче,
Й потоки по дорогах-
До колін.
Чи Ти отак мене
Втішаєш, Боже,
Чи за коханням нашим
Так ридає світ?
Сира земля...
Насипана могила...
В реальність цю
Не вірю на відріз!
Сповна за своє щастя
Заплатила!
Тобі вже не болить...
Не бачиш моїх сліз..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839139
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2019
автор: Дарія Типчук