Серьога_____________Олег федотов

"Серьога"  гасить  сигарету  знову,
Усталий  з  ночі  він  посилено  зітхнув.
Хоч  холод  коле  варту  світанко́ву,
Але  за  три  доби  ніхто  в  ній  не  заснув.

На  вечір  жити  –  головне  завдання,
Комбат  рукою  свій  ладнає  автомат.
Після́,  у  п'ясть  ховаючи  палання,
Покурить  хутко  й  різко  в  гуркоті  гармат..

–  Сьогодні  свято  наше  –  всіх  вітаю!
–  Обіцяний  салют  чому  ще  не  дають?
–  Ага!...Салюта  тільки  нам  не  вистачає...
Тобі  замало,  що  по  нам  із  "арти"  б'ють?!...

Вони  сиділи  вкупі  в  каравулі.
Країни  змученої  вірні  хисники.
Пильнуючи  щоб  не  летіли  кулі
Туди,  де  ждуть  їх  діти  і  батьки.

А  тут  племінник  чийсь,  син  є,  наречений,
"Закоханий  у  дриль",  докучливий  сусід,
Учитель,  лікар  і  майбутній  вчений
Студент-онук,  або  мо'  й  навіть  сивий  дід.

Війні  байду́жі,  знаєш,  ці  всі  люди,
Вона  собі  любого  ві́зьме  й  забрудни́ть,
А  потім,  потріпа  коли  усюди,
Віддасть  –  кому  в  ній  вижити  поталани́ть.

Усіх  сьогодні  разом  горістно  згадаєм,
Невпинно  хто  наш  по́кій  боронить,
Полеглих  "третім  тостом"  поминаєм...
На  чарці  із  горілкою  знов  хліб  лежить...

Оригінал

Серега,  снова  тушит  сигарету,
Устало,  тяжело  вздохнув,
Прохладный  воздух,  время  близится  к  рассвету
Мы  в  карауле,  третий  день  не  отдохнув.

Дожить  до  вечера  –  вот  главная  задача,
Комбат  рукою  поправляет  автомат,
А  после,  под  ладошкой  сигарету  пряча
Он  курит  быстро,  резко  и  взатяг.

-  Сегодня  праздник  наш  ребята,  поздравляю-
-  А  где  же,  праздничный  обещенный  салют?-
-  Ага,  нам  только  здесь  салюта  не  хватает,
Тебе  что  мало,  что  по  нам  из  "арты"  бьют?  -

Они  сидели  молча  в  карауле,
Защитники,  измученной  страны,
Следя  за  тем,  чтоб  не  летели  пули,
Туда  где  ждут  их  жены  и  сыны.

Здесь  чей-то  сын,  и  кум,  племяш,  родитель,
И  надоедливый,  "влюбленный  в  дрель"  сосед,
Учитель,  врач,  судебный  исполнитель,
Студент-психолог,  или  может  даже  дед.

Войне,  всё  это,  знаешь,  безразлично,
Она  любого  забирает  "под  крыло"
А  после,  потрепав  их  всех  прилично,
Отдаст,  кому  здесь  выжить  повезло.

И  мы  сегодня  всех  их  вместе  вспоминаем,
Тех,  кто  покой  наш  неустанно  сторожит,
А  павших  "третьим"  тостом  поминаем,
На  рюмку  водки,  хлеба  молча  положив.

Автор  Олег  Федотов

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839125
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2019
автор: Юрій Шибинський