Моє життя, немов той спалах.
Але падає тінь на мільйони подій.
І душа, чеговий раз тут в шрамах.
Немає сенсу від жодних моїх дій.
Тобі я знов пишу оці листи,
А в них тут знов мої рядки,
В них єдиний сенс: знайди,
Забери собі чи відпусти.
Пишу, бо я іще живий.
Те, що мав, намагався зберегти.
Я без сил, щоб розпочати день новий,
Хочу злетіти в небо не знаючи біди.
©Teodor Fanger
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839092
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2019
автор: Teodor Fanger