Блукати вологим парком,
Виводити круг стежками.
Шукати сліди з азартом
Ведмедів стрибучих Гаммі
Чи ельфів в дубовім листі,
Чи днів учорашніх віхи.
Спіральні плести орбіти
Й вдавати, що в нормі стріха.
Вмивати алеї сіллю –
Солити, щоб збереглися
Натхненні любов’ю миті
В зеніті бажання жити.
Почати маршрут спочатку,
Та йти у ті самі хащі –
Прокляття, дарунок, фатум?
Все важче, щоразу важче
У ритмі ступати з серцем,
Що скаче у грудях-рамі,
Увись так нестримно рветься –
Ельфійських вогнів піснями
Освячено шлях блукальців,
Що згадок не гублять в мріях.
Дістатись їм світла вдасться
Віри, Любові, Надії –
Крізь терни до зірок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838986
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2019
автор: Серафима Пант