Доторкнись мого озерця,
Потони в моїх очах.
Чуєш, стукає як серце,
Тупіт коней зносить дах..
Вередують,- несмиренні!
Гарячіє лівий бік
Розпряжи, й мене неденну
З року в роки, з року в рік
Не зрони, тримай на крилах
Більш часу, сил не втрачай
Залюби, цілунком, милий
Попри все, все пробачай
Торкаючись стану мого...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838769
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2019
автор: Ольга Ратинська