Спала стомлена ніч… Ти повів мене в скошені трави,
Цвіркуни заливались, п’янила підсохла трава.
Угорі, в небесах. полоскались яскраві стожари,
А на сході висіла ранкова, червона брова.
«Я люблю!» Лоскотало у грудях мене вже не вперше,
Запах м’яти вривався, неначе любов до грудей.
Місяць в небі скакав, наче в ньому сидів справжній вершник,
А в гаю недалеко виводив пісні соловей.
Поцілунки лилися, повірте, вони долі вершать,
Ми сховались від неба, хоч Місяць з-за хмар виглядав.
Він скакав вдалину… По дорозі хмарину роздерши,
А коханий щораз все палкіш і палкіш цілував.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2019
автор: Віталій Назарук