120. Алтунін Валерій Володимирович (4.04.1970 – 14.06.2014). м.Кривий Ріг. Дніпропетровська обл.
Він той з сорока дев’яти,
Якого міг знати й ти,
Але ж почалась війна,
І стрілася ніч сумна…
О, ні! Не війна – АТО,
Цього не чекав ніхто.
Та ніч була рокова.
Знов болем гірчать слова.
Ішов 14-ий рік.
Він справжній вже чоловік.
Розцвів не один талант.
Він старший вже лейтенант.
За північ хилився час,
Як вилетіли в Донбас
На транспортному борту.
Снаряд влучив на льоту.
Іл-76 спалахнув –
То ПЗРК проткнув…
Горіли життя й краса,
І плавились небеса.
Шукали по ДНК
Там не одного козака.
Було ж 49 їх.
З шістьма прощавсь Кривий Ріг.
Коли замовкає ніч,
То серед небесних свіч
Матуся шука одну
І тихо кляне війну.
Чекає синочка в сни.
Коли ж зорепад рясний
Червневу ніч прибере,
Думки всі перебере,
І в кожній із них є він:
«О світе, живи без війн!»
14.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838731
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2019
автор: Ганна Верес