Я скоро не читатиму казок
Швиденько так зростають малі діти
Не пратиму біленьких пелюшок
Біля колисок вже не посидіти.
Зростають жовтороті соколята
Вбирають голі тільця у пір'їни.
Розправлять крила вилетять із хати
І створять вже свої нові родини.
Та завжди залишаються у серці.
В думках моїх щодень і щохвилини.
До них лиш слово й мрія моя ллється
Нас поєднала нитка пуповини.
Хай буде ваша доленька легка
Най оминають сльози та тривоги.
І знайте на роки, і на віка
До матері відкрита вам дорога
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838560
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.06.2019
автор: Болтян Світлана