Душа вже тебе відпустила,
Пробачивши за непрожите.
У неї нові вже є крила
... і звичка тебе не любити.
Та знову пройшов по дотичній,
Як вітер, що пестить волосся.
Купалася в радості звичній.
Чи, може, в її відголоссі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2019
автор: Тетяна Мерега