Ой, не вчасно ти зима, серед літа зазирнула,
Холод в душу завела, в лід сердечко обернула,
Ой, не вчасно холоди, подих в скроні учинили,
Малював мороз сліди, мрії двері зачинили.
Ой, чому ти в сам розмай,
Мені крила всі погнула,
Був у мене тихий рай,
Снігопадом все зіпсула…..
Там, де правила любов, де дзвіночки розрослися,
Завивав скажено вовк, він з тобою оселився,
Там, де було чути спів, лиш пустеля і неволя,
Між руками вітру свист, він один посеред поля.
Ой, чому мене знайшла?
Я ж від тебе так тікала,
І скажи яка вина,
Що за мною ніч прислала…..
Йди вперед, не замерзай, я тобі застелю душу,
По крижиночкам тікай, я ж зостатись в прірві мушу,
Не рятуй, я не жива, і тебе вже обміняла,
Щоб кохання ти зазнав - кам'яна навіки стала….
Відчуваю…..не пішов…..
Забереш мене з полону,
Слід лишився від оков,
Одягнув з життя корону….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838540
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2019
автор: Galkka2