Хтось завтра прокинеться татом.
Хтось мертвий іде з автоматом.
Хтось разом з сестрою і братом.
Хтось Всесвіт, хтось лише атом.
Хтось робить варення з троянди.
Хтось мріє про подорож в Анди.
Хтось спить на краєчку веранди.
Хтось вішає рожеві гірлянди.
Хтось біль лиш у серці сумному.
Хтось кричить у фільмі німому.
Хтось йде сам шляхом додому.
Хтось несе в душі вічну втому.
Хтось Сонце, хтось Місяць і Зорі.
Хтось каже, що ми усі хворі.
Хтось штрих у складному узорі.
Хтось тоне у власному морі.
Хтось вічність, хто мить, година.
Хтось знає-таки, що людина.
Хтось завжди маленька дитина.
Хтось іде, хоч порізана спина.
Проте кожен -- недосконалий:
То постійний, знову не сталий;
То скромний, знову зухвалий;
То весна, то знов лист опалий.
Будьте вірні Всевишній Любові.
Будьте щирі в кожному слові.
Будьте левами, будьте казкові.
Світ є сірий, лиш Ви кольорові...
Всі -- це багато Хтось.
Присвячено Всім)
04.06.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838525
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2019
автор: Моряк