ПРОСТИ МЕНІ ЗА ВСЕ ПРОСТИ

ПРОСТИ  МЕНІ  ЗА  ВСЕ  ПРОСТИ!
А  я,  не  вірила  ,що  тебе  втрачу!...
 Що  увірветься  ,ураганом  -  остання  мить.
Ти  любив  цей  світ,  за  тобою    плачу  ...
Бо  життя,обірвалось,як  тонка  нить.
Прости,за  все  у  житті  мене  .Прости!...
Ти  ,проводжав,я  не  сказала:  "Прощай"
Голубом,відлетів    за  обрій  у  світи.
Нині,на  моїм  серці  смуток  і  жаль.
Ні,а  на  серці  рана  не  заросте!-
Коли    втратиш  ,ти  найріднішу  душу.
Біль,спалює  до  тла...і  вогнем  пече
в'янеш,від  самотності  ,як  цвіт  в  стужу..
А  зболена  душа,-проливає  дощем
бо  для  мене,  сонце  згасло  назавжди.
 І  роздирає  ,душу  невимовний  щем.
Зима,засніжила  снігом  твої  сліди  .
Поки  жива,  у  серці  моїм  живеш!
смерть,мою  любов  не  може  відняти.
Ти  ,втомився    спиш.Я  знаю,ти  прийдеш.
Щоб  крилом  ангела  у  сні  обняти.
Сонце,моє  рано  за  обрій  зайшло...
І  день,розчинився  у  сніжний  туман.
А  для  нас  серед  зими,літо  цвіло
Чому  ,заметіль  завдала  серцю  ран?...
Рідні    ,потребують  вашої  руки.
Не  плач,ридання,  а  щирих  молитов.
Куди  ,б  не  йшли...Прощайтесь  ,завжди.
Бо  не  знаєте,чи  побачити  їх  знов.
О  Прости,  мені  любий  за  все  ...Прости!
Що  у  важкий  час,  не  була  з  тобою.
Може  б  захистила  тебе  від  біди.
І  біль  ,печаль,  поплила  за  водою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838509
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2019
автор: Чайківчанка