невчуте

колюче,  холодне  слово_

вібрує  налитий  місяць_

всі  збіги  –  не  випадкові

на  себе  собі  жалійся_


розпатлані  чорні  верби_

заплакані  очі  смерті_

на  кожному  -  по  монеті_

із  пам’яті  зайве  стерти_


відверто  зрадлива  тиша_

четверта  за  вічність  спроба

на  крок  нерішучий  ближча_

чекай  і  дивись  спідлоба


як  посмішки  гнуть  підкову,

як  воду  у  ситі  місять,

як  гине  невчуте  слово,

як  хмари  з’їдають  місяць_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838492
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2019
автор: Ки Ба 1