Дев'ятка___________________Олесь Григ

Неспокійно  мечам,  –  їх  на  пе́ра  ніхто  не  міняє,
Предків  зов  у  крові  на  останнє  боїще  зове,  –
Шоу  вічне,  в  яке  Мельпомена  свій  знак  добавляє,
Не  змінилось  і  вдало  країнами  й  долями  йде.

Рясно  стріли  летять  і  жахтять,  наче  блискавки,  "гради",
В  битвах  піняться  коні,  дим  танки  ховає  в  полях.
Крізь  нас  вільно  ідуть  нескінченним,  похмурим  парадом,
Тіні  давніх  героїв  і  нині  загиблих  в  боях.

Знову  схід  України  підніс  цифру  дев'ять  учора  –
Знову  дев'ять  героїв  поповнять  небесний  загін.
Перед  нами  "дев'ятка",  та  цифра  –  не  мірка  сувора
Материнського  болю,  що  вбитим  летить  навздогін.

Про  героїв  немало  пісень,  що  складались  віками,
Та  не  втішать  пісні  будь-які  слізний  жаль  матерів.
І  продовжиться  шоу,  веде́не  звичайно  не  нами,
По  ночах  виставляючи  ненькам  живими  синів.

Будьте  прокляті  ,  ві́йни,  –  злий  гонор  потвор  жалюгідних!
Буйні  сльози  жаркіші  за  кров,  та  не  вірю  тому́,
Що  утомляться  воїни  мерти  за  волю  і  рідних,
Доки  ставлять  нездари  воєнну  виставу  сумну...

Оригінал

Нет  покоя  мечам,  не  приходят  им  перья  на  смену,
голос  предков  в  крови  на  смертельную  битву  зовет.
Это  вечное  шоу,  как  признанный  бренд  Мельпомены,
с  неизменным  успехом  по  странам  и  судьбам  идет.

Тучей  стрелы  летят,  полыхают,  как  молнии,  "грады",
в  битвах  пенятся  кони,  подбитые  танки  дымят.
И  проходят  сквозь  нас  бесконечным  суровым  парадом
тени  прежних  героев  и  нынешних  павших  солдат.

Нам  восток  Украины  вчера  преподнес  цифру  девять,
снова  девять  героев  пополнят  небесную  рать.
Перед  нами  "девятка",  но  цифрой  никак  не  измерить
меру  боли,  которую  терпит  солдатская  мать.

Сколько  песен  у  нас  о  героях  сложилось,  с  веками!
Нет,  не  радуют  песни  уставших  от  слез  матерей.
Продолжается  шоу,  ведомое  явно  не  нами,
матерям  по  ночам  представляя  живых  сыновей.

Будь  вы  прокляты,  войны,  -  амбиции  жалких  уродов!
Слезы  жарче,  чем  кровь,  только  что-то  не  верится  мне,
что  устанут  бойцы  умирать  за  свободу  народа
до  тех  пор,  пока  ставят  уроды  спектакль  о  войне.

Автор  Олесь  Григ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838491
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2019
автор: Юрій Шибинський