Хто ти, та, що проходиш повз,
Я вже бачу, що ти неймовірно чудова,
І не потрібно віршів, поем чи проз,
І не потрібно помаху, знаку чи слова …
Потрібно лише простягнути руку,
Коли тобі на сходинку вище,
А може, щоб прірви розірвати муку,
Де пустеля, де вітер свище …
Потрібно не заступити дорогу,
Бо тут, йдучи, вже так близько до сонця,
І не боятись, що ти дивишся строго,
Для чужого ми не охоронці …
А може просто стати за спину,
Щоб ти не боялась у небо злетіти,
Я вслід за тобою у небо полину,
Лиш цього потрібно найдужче схотіти …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838487
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2019
автор: Дружня рука