ЯК ЖЕ ХОЧЕТЬСЯ

Як  же  хочеться  дневі  до  кави  подати  андрути,
Щоб  споживши  їх,  він  усміхнувся  й  пустився  у  біг.
На  всю  шир  кисень  в  груди  вбирати  і  впевненим  бути,
Що  по  спині  свободи  стрибати  не  буде  батіг.

Як  же  хочеться  травам  зеленим  вклонитися  в  лузі,
Милуватися  цвітом  пахучим    і  небом  над  ним,
Не  ревіння  гармат,  чути  співи  пташині  в  окрузі,
Бути  вільним  у  світі  і  бути  зі  світом  одним.

Як  же  хочеться  пити  на  вірі  замішаний  спокій,
Це  таке  щось  старе  і  магічне,  як  чути  вініл.
Пісню  щастя  співати  і  брати  в  ній  ноти  високі  –  
Чисто-щиро  і  так,  щоби    все  танцювало  довкіл.

Як  же  хочеться  знати,  що  й  завтра    блистітимуть  зорі,
Сонце  грітиме  землю  промінням,  шумітиме  ліс,
Що  на    захисті  миру  стоятиме    совість  в  дозорі,
Що  не  пхатиме  світові  палиць  ніхто  до  коліс.

Вініл  –  вінілові  платівки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)