Поза барханами

Хори  гриміли  з  церкви.
Араби  дівиць  розперти
Тягли  по  куткам,  квартирам.
Та  упокойтеся  миром!
А  після  сиділи  з  кальянами
Та  їхали,  їхали  кланами
Туди,  де  дівчата  безхитросні...
Аж  взимку  носи  дряпав  сніг!
Гареми  свої  поповнити
По  осені  бісові  діти
Встигали  нарешті
Щоб  мандрувать
Шляхи  крізь  пустелю  
Свої  торувать
Звичайно,  вже  без  верблюдів
Плодитися  без  прелюдій
З  білявками  з  берега  Ворскли
Та  за  статутом  жорстким
Злигання  по  черзі
В  двобою  безчеснім.
Котилася  Україна
На  Захід,  на  Схід
Та  на  дно...
То  ж  ви  пам'ятайте  одно
Що  честь  та  достоїнство  
Мали  твої  прадіди.
Тож  легко,  козаче,  іди
По  світу,  що  став  українським
До  жару  спекотного  свійським!
В  пустелях  барханів  
До  чорта  султанів  
Та  ханів.

2  Червня  2019  Року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837621
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2019
автор: Олег Мінгальов