Ой, у полі, де тополі

Ой,  у  полі,  де  тополі,
                   калина  хиталась,
вітру,  сонцю,  небу,  хмарам,
                   землі  усміхалась,
а  коли  в  маю  навесні
                   рясно  розквітала,
тоді  білим  рясним  цвітом
                   під  вітром  гойдалась.

Прилітай  же,  вітеречку,
                   і  літай  на  волі,
де  шуміли  в  полі  верби
                   і  росли  тополі,
засвіти  із  неба,  сонце,
                   молодій  калині,
щоб  росла  і  додавала
                   ягідок  дівчині.

Прийде  дівчина  у  поле
                   калину  ламати
із  кетягів  червоненьких
                   віночок  сплітати,
а  вже  скоро  красний  вінець
                   прийдеться  знімати,
на  рушничок  із  миленьким  
                   до  шлюбу  ставати.

Стануть  ягідки  калини
                   чаєм  розливатись,
соком  -  дітям  і  дівчині,
                   стануть  пригощатись,
розквітають  калиноньки
                   у  полі  на  волі,
виростають  дівчиноньки  -
                   щасливої  долі.

25.05.2019-6.05.2019.
Світлина  із  інтернету.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837605
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2019
автор: Светлана Борщ