Шумить бурхлива Бистриця,
Додолу стрімко плине.
От, от із русла вирветься,
Й ніщо її не спинить.
Ріка і свище і гримить,
У берег грізно бється.
Мов дикий кінь що вже за мить,
на волю обірветься.
І вже здається сила ця,
Любі здолає замки.
Відносять хвилі без кінця,
Знівечені уламки.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837590
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський