РАНОК

Сріблястий  ранку,  ти  увесь  в  росі,
Яка  в  промінні  починає  грати.
Хори  в  гаях  пташиних  голосів,
Збудили  всіх  -  всі  перестали  спати.

За  твій  світанок,  за  твою  росу
і  за  мої  обпечені  зеніти.
Тебе,  мій  ранку,  я  боготворю,
Що  вчора  встиг  в  промінні  віддзвеніти.

Земля  ранкова  зустрічає  день,
Біжать  серпанки  росами  умиті.
Пасуться  коні,  чути  «дзень  –дзелень»,
А  перламутри  сяють  в  оксамиті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837559
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2019
автор: Віталій Назарук