Не розрізаний на брухт
Стародавній екскаватор,
Рух його — космічний рух
І Керманич — не аматор
Без освіти водія,
Як цей дядько, тобто я.
Ківш гуляє небесами
Разом з Овном, Терезами.
Час — не вічність, швидко плине.
Зазирайте не в кабіну!
Поки ніч — в порожній ківш
Всі сідаймо, і хутчіш!
Якщо встигнемо, можливо,
Небо нас зустріне дивом:
Перекине екскаватор
Нас за зоряний екватор,
Де земного зла і бруду
Не було, нема й не буде...
Ех, спізнились! Ранок ріже
Всі сузір’я на шматки…
Навперейми, навпрошки
Нас у світ вертає грішний…
У брутальний світ земний —
Брухт іржавий і брудний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837447
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2019
автор: Гнат Меренков