Між колоссям, що в полі, мак червоний розцвівся,
Вітер ніс нашу долю й чомусь дуже втомився.
Він присів відпочити, на траві край дороги,
Вкарбувалися миті, заховались тривоги...
Підійметься на крила, доля разом із вітром,
Та, що серце журила, усміхнеться нам літом.
У блакитному небі, там де хмари пухнасті,
Прийде доля до тебе, подарує знов щастя.
Закружляє у літі, закохає у себе,
Наймиліша у світі, стане знову для тебе.
Обійме, приголубить, прошепоче: "Щаслива"
І для того хто любить, буде доля мов диво...
Вона радо вернеться до людей що кохають,
І зігріє їм серце, закружляє над краєм.
І з коханням за руку у життя помандрує,
Більш не буде розлуки, доля щастя дарує..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837439
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)