Моїй внучці Аннушці
Мале внуча запитало
Якось у бабусі
- Чи змія кусає,
Якщо в неї голови
І лапок немає?
Чого вона вигинається,
Як ота пружинка?
Не знайду я де животик,
А де в неї спинка...
Посміхнулася бабуся:
- Змій не пам’ятаю,
Щоб були без голови…
От лапок - немає!
- Пішли, бабцю, покажу тобі
Де живуть зміюки.
Хотіла я принести,
Взяла одну в руку.
Змія дуже так крутилась
Із руки упала,
Швидко - швидко поповзла
І в дірку сховалась.
- Чого вони качаються?
Їх кусають блохи?
Може шампунь їм купити,
І помити трохи?
- Подивися, скільки дірок -
Там живуть зміюки!
Я їх зовсім не боюся,
Хоч три візьму в руки…
- Зміюки ці не страшненькі,
Сміється бабуся.
Черв’ячки це земляні -
Помічники маленькі.
30.05.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837435
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.06.2019
автор: Веселенька Дачниця