[i]І[/i]
Майже тиша у музі еліти –
ні Езопа, ні міні-поем...
Не чіпають зоїли-піїти
заяложених іншими тем.
Неповторного не повторяю –
не почують аматора дня.
І галоп на алюр не міняю –
є Пегас, та немає коня.
Так би й жити у тихій оазі
і не чути ні, – [i]браво[/i]! ні, – [i]фас[/i]!
Та у сфері реалій наразі
віртуальне чіпляє не раз.
Як, буває, не заримувати
холостий емпіричний рядок?
«[i]Десь у Африці є Емірати...»[/i]
Ну, а далі – напам’ять урок:
[i]«У Елладі немає героїв,
до Ітаки подався Еней,
одіссеї ограбили Трою,
а Росію... нехай – Соловей...»
[/i]
Уявили метафори преси –
сь і є поезійна строфа...
І об’єднують нас інтереси,
за які воювати – лафа.
[i]ІІ[/i]
Майже тиша на вежі Олімпу –
ані до-ре-мі, ні мі-ре-до...
заримую до музики німфу,
а до неї зійде й Посейдон.
Не повторюю неповториме.
Не притягую ритми і рими
ні за вуха, ані за узду...
Ось такі заяложені думи.
Критикуйте, бо я не розумний.
Обганяйте! А я ще іду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837426
Рубрика:
дата надходження 03.06.2019
автор: I.Teрен