А любов, немов літо

Розлітався  білястий  пух  тополиний  -
Повівав  літній  вітер-пустун.
Серед  квітів  бджолине  чулось  гудіння,
Джміль  мохнатий  над  ними  чаклун.

І  світилась  душа  від  літньої  днини.
Ти  "кохаю"  сказав  уперше.
Незабутнього  дня  щаслива  хвилина,
Тріпотіло  пташкою  серце.

А  любов,  немов  літо,  тепла,  ласкава
Зігрівала,  пестила  сонцем.
Бо  у  неї,  звісно,  медова  оправа  -  
Ніжні  дотики  і  долоньці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)