ШЛЯХ ДОДОМУ НАЙМИЛІШИЙ

ШЛЯХ  ДОДОМУ  НАЙМИЛІШИЙ
О  ,ненько  Україно  моє  рідне  село!
У  світах  ,від  туги  сумую  без  тебе.
Я  лечу,де  б'є  цілюще  джерело.
Де  цвіте  калина  синє  синє  небо.
О  я  так  люблю,тебе  мій  раю  земний?!
Бо  тут  родилась,виросла  і  жила.
Прости,що  полетіла  у  край  чужий
Шукати,  долі...і  не  моя  тут  вина.
Дорога  додому  найкраща  з  доріг
Там,  де  пройшло  дитинство  юні  роки.
Тут  у  світлиці  рушники  мамин  оберіг
Залишили  ,Різдво  у  душі  назавжди.
Вертаю  ,до  тебе  мій  раю  через  літа
Де  Отчий  дім  ,знайомі  друзі  родина.
столітній  дуб  віттям    підпирає  небеса
Зігріє  ,душу  мова  пісня  солов'їна.
Від  спраги  ,нап'юсь  з  криниці  водиці
сяду  ,в  холодочку  біля  калини.
защебечуть  ,  пісню  про  маму  птиці
обнімуть  ,під  своє  крило  сиротину.
А  тут  біля  хати,  тато  посадив  сад...
Горіх  ,яблуню  ,і  грушу  солодку  як  мід.
Вишню,  і  білий  й  синій  виноград.
Що  солодять  уста,причащають  з  віт.
А  Шлях,що  веде  додому  в  Отчий  дім
Є  ,від  усього  на  світі  наймиліший.
Поспішайте,поки  батьки  живуть  у  нім
Принести  ,щастя  на  поріг  найрідніший.

М  Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837132
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2019
автор: Чайківчанка