ми вдвох лежали в прохолоді під зірками
на свіжо-скошеній зволоженій траві,
ти доторкався до плечей моїх вустами,
неначе промінь до цнотливої землі.
нас затягнуло неприборкане бажання
понесло стрімко течією теплих рік,
і ніч пропахла почуттями і коханням
і ми злетіли на блаженний гострий пік.
в єдине-ціле ми сплели навіки долі,
не тільки в мріях, а насправді...наяву...
а потім знову повернулися у поле,
на свіжо-скошену зволожену траву...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837081
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2019
автор: Sukhovilova