Лелека

[b]Лелека

Самотою      ходить
по    чорній
оголеній      землі


після    дощу
ті    жаби      не    моторні


Болото      липне
хоч      кругом
роса

кульбаба
розкривається
до    рідкого
Сонця


Жуючи      траву
в    березі      при
полі


на    припоні
одинока
глянула
на      се    корова



хоч      і        був
той        час
їх      було
багато


Повні    бережечки
а    тепер      сама


Мекнула      коза
і    побігла
в    гурт


смикнувши
осінню        соковиту
парость




Десь      бабуся
там
з    сумом
бачить    шлях


на    асфальт
в    надії

що      прийде
той          час
І      поверне    він


У    село      життя
Молодість    і    силу

Залунає    сміх
заревуть    воли
Коні    знов        вернуться
оживуть    стада


Мрії      про        Життя
вмерлої        Країни…..


[i][/i][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837049
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.05.2019
автор: YarSlav 2018