Весна літала пухом тополиним,
А я тебе в обійми вже чекала.
Із серцем вірним, серцем лебединим,
Немов для тебе берегла-ховала..
Весна сміялась - вітром надривалася!
Моїм волоссям плечі цілувала!
Мені від тебе радості дісталося,
Якої ще ніколи я не знала!
Весна зірвалась новою грозою.
Моє - тобі.. Твоє крізь хмари сяє.
Це що ж таке між мною і тобою?
Й чому воно так жити надихає?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837020
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2019
автор: Юлія Ганненко