Я часто у думках своїх блукаю,
Буває на побачення іду.
Буває, що тебе у них шукаю,
Стежиною біжу, не дожену...
Ну де ж ти... Деж ти... Шепочу коханий,
Чому та стежка вічністю здалась.
Ось поле де всміхаються тюльпани,
Вони в обійми завжди брали нас.
І чуються мені знайомі фрази,
Я тут кохана... Зовсім поруч я...
Від слів отих забулися образи,
А в серці розгорілось полум'я.
Твоя рука легенько доторкнулась,
А я затамувала подих свій.
Невже це ти...На голос обернулась,
Тепер завжди ти будеш тільки мій...
Радіти щастю з нами буде небо,
Коли цілунки обпечуть уста.
В думках своїх завжди спішу до тебе,
Не заросте ніколи стежка та...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836784
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)