Щось коїться не те в моїй країні.

Вже  день  котрий  погода  нас  не  тішить,
Вже  цим  дощам  не  радий    агроном.
Скажіть  чому  так  на  душі  невтішно?-
Життя  забули  основний  закон.

Щось  коїться  не  те  в  моїй  країні,
За  що  нас  всіх  Всевишній  покарав?
Лани  дав  золоті  і  небо  синє,
Та  розум  у  народу  відібрав.

Не  думає  ніхто,  що  завтра  буде,
Де  діти  жити  будуть  й  внуки  поготів.
Де  розум  був  скажіть  ви  добрі  люди?
Таке  обрати,  що  й  ворогу  я  б  побажати  не  посмів.

Зелене  все,  ще  й  до  пуття  не  вміє
Ні  говорити,  ні  вести  себе  поміж  людей.
Лише  розбрат  поміж  народу  сіє,
І  ненавидить  українське  все  упень.

Та  певно  всі  таке  ми  заслужили,
Історія  ж  нічого  нас  не  вчить.
Що  той,  кого  любити  землю  рідну  не  навчили,
Лиш  в  рабстві  прозябати  буде,  а  не  жить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836592
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.05.2019
автор: М.С.