Летить у небі лебедина зграя,
А я услід шепочу їм:" щасти"
Мене за плечі вітер обіймає,
А я все уявляю, що це ти.
Берізки віти шелестять так тихо,
Їм хочеться любові і тепла.
Для мене ж голос твій, то ціла втіха,
Такий дзвінкий, мов води джерела.
Біжу до річки, чую прохолоду,
Латаття жовте у вінки сплелось.
Дивлюсь мов в дзеркало в прозору воду,
Там відображення твоє здалось...
Всміхнулося до мене, привіталось
І руки простягнуло, ось вони...
Враз хвилі в річці швидко загойдались,
На воду падав білий цвіт весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)