НЕ БУВАЄ ЩАСТЯ МАЛО….

Там  де  вправні  тато  й  мама,
Гарні  й  дітки  там  ростуть…
Не  буває  щастя  мало,-
Це  життя  вагома  суть…
                         Сіль  землі,  як  грім  у  зливу,-
                         Батьки  знають  й  матері,
                         На  життєвій  кожній  ниві,-
                         Діти  радість  для  сім’ї!
Кожна  мить  в  житті  вагома,
Й  коли  дощ  іде,  чи  сніг…
Кожна  істина  відомо,-
Подолає  навіть  гріх…
                         Як  батьки  добропорядні,
                         Сині  жили  на  руках…
                       Ростуть  діти  у  них  гарні
                       І  не  плавають  в  гріхах…
А  бува  дзвенить  від  болю,
Тату  й  мамі  у  вухах,
Як  ідуть  сини  до  бою,
Сіє  в  душі  батьків  страх…
                     А  буває  в  неспокої,-
                     Батько  і  мама  на  чатах,-
                     Доля  доньок  непокоїть,-
                     І  в  турботах,  і  у  снах…
А  тривога  за  майбутнє,-
У  батьків  живе  завжди,
Діти  плід  для  них  могутній,
Захистить  їх  від  біди…
                   У  турботах  тато    й  мама,-
                   Діти  –  їхні  колоски…
                   Не  бува  любові  мало,-
                   Хоч  й  дорослі  вже  вони…
Дзвін  бокалів  ювілейних,
Неба  синього  блакить…
І  не  треба  слів  елейних,
Любов  кожного  бринить…
                     А  від  щастя  в  очах  радість,      
                     Як  приїдуть  діти  всі,-
                     Вмить  зника  зневіра  й  слабість,
                     Й  задзвенять  в  домі  пісні..
Не  буває  щастя  мало,-
Пам’ятати  треба  всім…
Діти,  внуки,  тато  й    мама,-
Це  -  основа  для  сім’ї!!!
             

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836439
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.05.2019
автор: геометрія