Я не можу тебе відпустити,
Бо у серці ти завжди десь є.
Заховєшся, будеш блудити...
Ти єдине щастя моє.
Ти все тут, тобі слів не казати,
Ти почуєш мене, помовчиш...
Просто легше тебе відчувати,
Коли поряд і просто сидиш...
Так було. Зараз зимно, сердито.
Серце рветься на цілі шматки.
Я все тут. Як же далі прожити?
Коли скінчаться мої рядки?
Почекай мене, скоро приїду.
там на кухні в куточку разом
Поговоримо аж до обіду.
І поділимо хліб за столом...
Дітям, внукам і всенькій родині...
Ми далеко чомусь забрели.
Будем згадувать добре й однині
Пам'ять в серці своїм зберегли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836418
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2019
автор: Ксенія О