Світло у моїй душі

Буває,  що  у  творчому  здобутку  не  маю  ані  музики,  ні  слів.
В  такі  часи,  я,  у  полоні  смутку,  ні  в  кого  допомоги  не  просив.
Хотів  іти,  куди  дивились  очі,  забути  все  й  заплисти  в  комиші,
Та  був  живий,  допоки  проти  ночі  є  трохи  світла  у  моїй  душі.

Мені  потрібно  зовсім  небагато  –  щасливі  люди  на  своїй  землі.
А  ще,  не  хочу,  щоб  до  нас  у  хату  істоти  пхались  жадібні  і  злі.
Вилазить  боком  кривдою  нажите,  хай  нагорі  рахують  бариші,
Я  не  погоджусь  наймитом  служити,  допоки  світло  є  в  моїй  душі.

В  лиху  годину  завмирає  слово,  гармати  гатять,  муз  не  чути  там.
А  пісня  тиха  світом  лине  знову,  свободу  не  спинити  ворогам.
Ненависть  в  мене  мову  одібрала,  жадаю  помсти  за  товаришів.
Лиш  не  кажіть  мені,  що  все  пропало,  допоки  світло  є  в  моїй  душі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2019
автор: Юрій Пивоваров