"Яке Зенебо голубе…" /майже по Б. Окуджаві/

Поки  живуть  хвальки,  який  екстаз...  -
Ми  прославляти  долю  маєм  -  враз:

Яке  блакитне  небо,  чуваки
Ми  не  прихильники  розбою  -  не  з  руки:
Бо,  не  потрібний  ніж  на  ***  -  хвалька,
Скажи  що  він  герой  -  й  біс  погука...

Поки  живі  жаднюги  біля  нас,
Нам  вдача  посміхнеться  кожен  раз.

Яке  блакитне  небо,  чуваки
Ми  не  прихильники  розбою  -  не  круки...
Жаднюзі...  -  чи  потрібен  ніж,
Йому  покажеш  мідний  гріш
Й  роби  зним  все  -  скоріш...

На  світі  є  завбачливо  дурні,
Обманом  жити  нам,  вирішуй,  ні.?.

Блакитне  небо  навіть  після  бою..,
Ми  -  не  прихильники  розбою:
На  дурня  не  потрібний  ніж,
Йому  з  три  короби  -  бреши..,
Як  хочеш  -  в  пику  вріж...

Яке  блакитне  небо  повсякчас,
Живуть  на  світі  троє  всі  "у  нас".
Їм,  "слава  богу",  ніц  кінця,
Як  кажуть,  "Зе",  їх  звір  біжить  -
Скажено  на  ловця!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836310
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 24.05.2019
автор: vektor