О мила квітко! Яке ж то дивовижне це кохання
Стихії світу: вітер, злива, й сонце лагідне у серці водночас
Очікування, й невідоме, та солодке сподівання
Це казка нереальна, у якій безмежний простір й зупинився час
Немов ранковим сонцем буду ще не раз тобою милуватись
Дивитися в безкраї очі твої, чарівні'
Від хвилювання вкотре серце буде шаленіти й зупинятись
І про кохання не припиняться вірші
Це диво, я лише посмів до тебе доторкнутись
І почуття, немов ріка бурхлива ллються через край
Що бу'ло би, якщо б тримав в руках тебе....... це не збагнути
Це вічне щастя, це нескінченний рай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836306
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2019
автор: Witer