Вірус під шкірою. Вірую. Й досить.
Вірус мене не спасе. Не підносить...
Вірую. Знаю. І шкіра згорнула
Вірус імення...душа це відчула!
Вірую. Знаю. І сльозним регаліям
Знову і знову шукаю наймення!
Вірую. Знаю. Ілюзій зцілення-
Дещо будує. Все ж йде за натхненням
Вірую. Щиро й відверто. Я вірую.
Збудеться? Ні? На мотузці пульсація
Є головне. Як? Чому? -Не питання!
Серце скрипить. Одним словом-
... фантазії...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836295
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2019
автор: Katran