Не видно його початку в паровозів димах,
Дорогами табунів красивих авт мільйонів,
Повітрям стріс літаками двигунів пістонів,
Морів простори долав теплоходами шлях.
Обріс інформацією, як роями наглих комах,
Наукою в клітці і атомі, де малість мікронів.
Обсипали його антен безлічі домів крони.
З комп'ютера вилетів в простір птаха змах.
Багато вкрав людства життів гарячої крові,
Примусив дихати смогом, що димом пахне,
Багнюкою екології потік у смердючому рові.
Насильство зрощене воєн масакри зачахне,
Народи навчаться говорити на мові любові.
Шлях добігаючи свій він щиро цього прагне.
(Сонет)
18 листопада 1997 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836179
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 21.05.2019
автор: Володимир Кепич