Вона дивилась, як танцюють балерини,
Котились сльози по щоці, у серці - жаль...
Плелися спогади, мов нитки павутини,
Лунали оплески, дзвеніли, мов кришталь...
Дзеркальна зала і рояль стоїть в куточку,
В руках пуанти, білі-білі, наче сніг.
За склом краплина затремтіла на листочку,
І на роялі зазвучав прекрасний Гріг,
Вона кружляла, мов легка, пухка пір'їна,
Здіймала руки, мов тендітні пелюстки,
Верталась в хату і дивилась на картину,
А в небесах світився місяць і зірки...
Лягала в ліжко і у снах своїх кружляла,
Блищав паркет і вчитель гучно говорив...
В єдину мить вона в дитинстві побувала,
Неначе двері у минуле хтось відкрив...
Прийшла додому і взяла пуанти в руки,
Присіла в крісло, задивилась у вікно...
На скронях - попіл, за вікном кружляють круки,
Та душу гріє це безцінне полотно...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836168
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2019
автор: Sukhovilova