вже звично

Я  не  хочу  суррогатів  -  
З  часом  повірю  у  чисте  й  нове.
Болить  і  щодня    забагато,
Ночами  болить    болюче  пусте

Мірятись  силами  з  вітром,
Сонце  мені  не  пече  -  
Кипить  кров  кожним  літром,
Гаряча  у    венах,    ніяк  не  стече.

На  стінах    цукатні  печалі,
Бо  стінами  стала  я.
Силу  мені  пробачали,
А  сила  ж  чужа  –  не  моя.

Камінням  не  стало  серце  –
А  я  так  хотіла,  могла  ,  
Очі  милила  перцем  ,
Вічність  спалила  до  тла.

Різати  б  в  корінь  волосся,
Та  шкода  волосся  мені,
Різати  вени?  Так  завелося  –
Різала    лиш  у  ві  сні.

Каятися  б  до  неба,
Та  неба  не  видно  мені,
І  в  тобі    не  має  потреби,
Залишусь  для  себе    -  собі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=83612
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.07.2008
автор: Анастасія Степула