Чому, як Бог один, релігій так багато?

П'ять  тисяч,  кажуть,  є  релігій  на  землі,
І  вірною  себе  із  них  вважає  кожна,
Всім  іншим  роздає  і  наклеп  свій,  і  злість,
Мовляв,  обряди  всі,  крім  наших,  всі  безбожні.
Як  віру  і  любов  серця  являють  в  світ,
Як  головою  нам  ті  почуття  вмістити,
Щоб  заключити  нам  із  Господом  Завіт:
Як  любить  Він,  Його  взаємно  полюбити?

Там,  де  жили  батьки,  Марії  дві  жили,
Сусідками  були,  але  ворогували,
Бо  віри  в  Бога  їх  розбіжними  були,
Протистоянням  вір  не  рідко  воювали.
І  полем  бою  їх  ставали  все  частіш  
Будинки,  де  близькі  прощалися  з  покійним,
Доводили,  хто  зна  і  краще  з  них,  і  більш,
Без  Божих  почуттів,  з  запалом  релігійним.

Їх  бійня  і  у  нас  теж  статися  могла,
Як  з  болем  у  серцях  прощалися  ми  з  татом,
Спитала  мене  та,  що  першою  прийшла,
"Релігію  яку  ти  вирішила  мати?"
Їй  відповідь  дала  я  серцем  в  одну  мить:
"Ви  бачите,  що  ми  пізнали  біль  розлуки,
Бо  батько  в  нас  один,  і  дякуємо  ми
Христа,  бо  Він  всіх  нас  рятує  від  розпуки.

І  віру  нам  дає,  що  батько  наш  в  раю,
Бо  Він  нам  заповів,  з  дитячою  щоб  вірой,
Освоїли  святе  і  вічне  "я  люблю",
Як  любить  нас  усіх  Христос  нелецемірно!"
В  реакції  душі  я  зрозуміла  вмить  -
Чому,  як  Бог  один,  релігій  так  багато:
Любові  до  Творця  не  маємо  як  ми,
В  обрядах  нелюбов  доводиться  ховати.

Бо  якщо  Бог  один,  як  батько  для  дітей,
То  й  віра  в  них  одна  -  любити  свого  батька,
Бо  зрадницьких  любов  не  визнає  ідей,
Які  згорають  вмить  в  вогні  її  багаття.
І  та,  що  все  життя  в  релігії  була,
Признала  -  віра  без  любові  в  серці  мертва,
Прийнявши  серцем  це,  задумавшись  пішла,
Про  те,  що  Бог  приніс  Христа  за  неї  в  жертву.

Душею  Звістку  ми  сприймаємо  якщо,
Що  за  мій  гріх  платив  життям  Христос  Безгрішний,
Прийнявши  серцем    факт:  без  Бога  ми  -  ніщо,
"Помилуй,  гріх  пробач"  -  молитву  вчинить  грішник.


ЗАВІТ  —це  священна  угода  між  Богом  і  людиною  або  групою  людей.  Бог  встановлює  певні  умови  й  обіцяє  благословляти  нас,  коли  ми  ці  вимоги  задовольняємо.
ЗА́ПАЛ
 -  велике  внутрішнє  збудження,  порив  або  піднесення,
-  пристрій,  засіб  займання  заряду  для  розриву  гранат,  ручних  гранат  і  в  артилерійських  гарматах  XV-XVII  століть
РОЗПУ́КА  -  безнадія, відчай.


##################


Религий  на  земле  пять  тысяч  говорят,  
И  каждая  себя  считает  самой  верной,  
Направит  на  других  свой  суд  и  злобный  взгляд,
На  тех,  кто  ей  в  её  обрядности  не  верен.  
При  том,  что  Бог  один,  религий  пруд  пруди,  
Что  могут  позволять  друг  друга  ненавидеть,  
Я  верю,  чтоб  душе  в  их  плен  не  угодить,  
Нам  сердце  дал  Творец,  чтоб  истину  им  видеть.  
Ведь  разумом  своим  как  нам  познать  Творца,  
Если  Его  никто  не  видел  из  живущих,  
Кто  сделал  для  любви  —  хранилище  в  сердцах,  
Того,  Кого  зовём  Святым  и  Всемогущим?  

Коль  даже  среди  тех,  кто  верит  во  Христа,  
Спасителем  Его  от  ада  называя,  
Единства  в  вере  нет,  тех  вер  уж  больше  ста,  
И  каждая  к  другим  неприязнь  не  скрывает.  
Хоть  веру  во  Христа  проверить  так  легко  -  
С  Воскресшим  и  живым  нам  встретиться  возможно,  
Как  верный  Божий  Сын,  исполнивший  Закон,
Всем,  жаждущим  идти  путем  святым,  поможет.  
Дана  на  всех  одна  нам  вера,  чтоб  любить,  
Лишь  любящий  Творца,  творение  не  судит,  
Он  предложил  сердцам  освоить  суть  любви,  
Подобными  Ему  чтоб  стали  все  мы,  люди!!!


Науке  известно  около  пяти  тысяч  религий.  
Христианство  -  которое  должно  являть  Суть    Христа  -  любовь,  
разделилось  на    более  чем  100  церквей,  течений  и  сект.  –  

Пруд  пруди  -  устойчивое  сочетание  (фразеологизм).  Используется  в  качестве  числительного

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2019
автор: Ведомая любовью