Моя сповідь

Звела  доля  на  перехресті  доріг
Коли  сивина  покрила  чоло
Зайшло  щастя  через  поріг
Те  було  недавно,  те  було  давно
Застукало  серце  у  моїй  душі
Всі  разом  птахи  співали
Не  передати  ті  почуття  ясні
Не  на  землі  ми  те  сприймали
Гріло  сонце  нам  згори
Різнобарвом  квіти  зустрічали
То  не  знали  ми,  що  колись
Прийдуть  холодні  дні  печалів
Душа  іще  стогне  і  болить
Не  людина  вона,  того  не  розуміє
І  серце  від  розпачу  щемить
Колись  воно  дурне  прозріє
Хоча  тяжкість  інколи  в  душі
Бо  й  надалі  продовжую  любити
Душу  зігрівають  минулі  дні
Маю  натхнення  далі  творити

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836051
Рубрика: Ода
дата надходження 19.05.2019
автор: Валентина Ярошенко