В неділю встав Лука,
Не будить жінку-діток.
І тягнеться рука
Чай заварити з квіток.
…Чистенько, встигли все
У тижні промайнулому.
Й Лука жирком трясе –
На вправах: прес, жим гулями.
Все – жінка. І з дітьми – така,
Що виховати знає.
Й покличе між людей з візка.
І виспатись дасть файно.
Й підкаже, коли час змінить
Уто́мленьку-роботу.
Зупинить стри́бнуть з бистрини
Ще в більший вир дзюркотний.
Лука нічим ще не гримить-
Хай сон сім'я додивиться.
Бо скоро: «Як це – буть людьми?» -
Кричатимуть в новинницях.
19.05.19р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835996
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 19.05.2019
автор: Юхниця Євген