Подарую шматочок неба...
Не великий, та твій він буде
Чи тобі він мабуть й не треба?
Що захочеш з ним зробиш, як люди...
Окунешся в його легенях
Там повітря холодне і свіже
Якщо настрою геть не буде
На смітник його, як не вперше...
Обгорне він тебе собою,
Зробить настрій , і не осудить
Захистить від пліток вселюдних
Буде поряд, й надію пробудить!
Він малий та безпечний. Віднині
Має настрій і хист... і натхнення!
Трепет дотику в пам'ять вкарбує
Зробить все! Щоб розвіять будення...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835982
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2019
автор: Katran