НАВЧИ НЕ СПОТИКАТИСЬ

Ти  відпусти,  прошу,  мені  гріхи,
Уже  приходжу  вкотре  сповідатись.
Я  знаю  Ти  все  чуєш  –  не  глухий,
Допоможи  мені    не  спотикатись.

Іду  до  Тебе  думаю,  що  все…
Проте  в  житті  чекають  перепони.
Надіюсь,  що  нарешті  пронесе,
Та  знов  молюсь  і  ревно  б’ю  поклони.

Спини  мене,  як  бачиш  хибний  крок,
Не  дай  упасти,  захисти  від  блуду.
Для  мене  це  іще  один  урок,
Прошу,  повір,  я  більше  так  не  буду.

І  знов  підвів,  прости  мене,  прости,
Мене  навчали,  Ти  прощати  можеш.
Дозволь  мені  колоссям  прорости,
Можливо  Ти  тоді  мені  поможеш.

А  то  неначе  все  роблю,  як  всі,
Та  однаково    мушу  спотикнутись.
То  ж  недаремно  кажуть  мудреці,
До  Тебе  завжди  маю  я  горнутись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835970
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2019
автор: Віталій Назарук