Ось ті -з кого починається Україна,
ось ті- у кого навчається дитина.
Це вчителі,що малюка навчають,
і любов до всього і до всіх у душу закладають.
У перший клас- ти зовсім,ще дитя,
від них ти чуєш чарівні слова.
Мама,Україна і рідний край-
і ці слова ніколи ти не забувай.
Бо ці слова у наші душі вчителі заклали,
й наказували-щоб ви це завжди памятали.
Те,що у маленьке серце записали,
усе своє життя,як з джерела ми всі черпали.
У згадках про школу,про шкільне життя,
я памятаю завжди,що говорила вчителька моя.
Та сталось так,що ті слова тоді я не сприймав,
тільки дорослим зрозумів-учитель до життя нас готував.
Тож всім вам учителі-земний уклін,
пробачте,що з запізненням,усе я зрозумів.
Насниги,творчості й натхнення-хай вирує у житті,
ви є фундаментом могучим -Української землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835929
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2019
автор: Бабич