ЩЕ НЕ ЖИВ

Це  сталось  в  травні,  ще  цвіли  каштани,
Дивися  –  червень…  Як  же  час  летить.
Рахую  дні,  які  пройшли  в  тумані,
Вони,  як  птахи  пролетіли  в  мить.

Серце  буває  часом  так  заколе,
Хоча  воно  в  розлуці  вже  було.
Святе  не  забувається  ніколи,
Воно  напевно  біллю  поросло.

І  знов  нудьга,  і  знову  одиноко,
Таке  напевно  в  Бога  заслужив.
Життя,  повірте,  штука  досить  тонка,
Бо  я  насправді  ще  так  і  не  жив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835872
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2019
автор: Віталій Назарук